З Женею ми були знайомі з самого дитинства. Частенько гралися у дворі, ходили один до одного в гості. Любили поперемивати кісточки спільним знайомим або просто подивитися якийсь фільм разом. Ми були гарними друзями, хоч й існує приказка про те, що дружби між чоловіком та жінкою не буває. Хтось точно любить.
Коли пішли навчатися, спілкуватися не припиняли. Як випадала можливість зустрічалися на вихідних або зідзвонювалися. Обоє були самотніми в плані відносин, зі стосунками не поспішали. Хоч я й мала декількох претендентів, а Женя зізнавався, що йому подобається одногрупниця.
Закінчивши навчання, зібралися вдвох, щоб відсвяткувати. Випили трішки шампанського, розговорилися й самі не зрозуміли, коли опинилися в одному ліжку. Все відбулося по дружбі. Те, що сталося не мало б вплинути на наші стосунки, але таки вплинуло. Через місяць я зрозуміла, що вагітна. Женя наполіг на тому, щоб ми розписалися.
Жили ми на орендованій квартирі тихо та мирно. Дружба нікуди не щезла, а от коханням між нами навіть не пахло. Можливо воно й на краще. Скільки подружніх пар розлучаються, бувши закоханими, а ми побудуємо свої стосунки на міцних дружніх почуттях.
У нас народилася донечка Аврора. Женя був хорошим батьком, часто ходив з дитиною гуляти, вночі підіймався до доньки й заколихував. Мене не турбував, щоб я мала змогу відпочити. Можливо я б змирилася з таким життям без особистих почуттів, якби не зустріла Юру.
Це було кохання з першого погляду. Таке ні з чим не сплутаєш. Я не могла нічого з собою вдіяти. Чоловікові я не зраджувала, але не буду обманювати, що не хотілося. Юра почав до мене залицятися. Наші почуття виявилися взаємними. Я була готова покинути Женю й втекти з ним на край світу, поки мої мрії не розвалили вщент. На край світу брали лише мене, без дитини. Юра чітко дав зрозуміти, що не прийме чужої дитини. Якщо ми будемо разом, то Аврора повинна залишитися з батьком.
Я повернулася додому й довго плакала. Взяла своє маленьке щастя на руки й не розуміла, як можна її не полюбити. Хай якими сильними не були мої почуття до Юри, але материнські – набагато сильніші. Я ніколи не проміняю дитину на чоловіка. Добре, що поруч є Женя, я про все йому розповіла, а він, як завжди, підклав своє дружнє чоловіче плече.
