Інна Сергіївна перевіряла останні приготування до весілля. Чи поклали потрібний колір серветок. Який вигляд має фотозона. Квіти мають бути лише свіжі і якомога більше білих лілій. Коли привезли торт, мати нареченого оглядала його так ретельно, що син побоювався за її психологічний стан.
-Мамо, не хвилюйся. Все просто ідеально. Тобі немає до чого причепитися.
-Ох, синку, я хочу, щоб цей день став для тебе особливим, тому нічого не має цьому завадити.
-Він уже особливий. За мене виходить найкраща у світі дівчина
-Добре, що ти наполіг на своєму. Як згадаю, що могла стати причиною вашого розриву…Досі корю себе.
-Благаю тебе, не думай про те, що було. Думай про те, що попереду «бабусю».
-Як ти мене назвав? Це не жарт, Олена при надії?
-Так, але поки нікому ні слова. Термін маленький.
-Я рада за вас, синку. Нехай у вас все буде добре.
Денис побіг переодягатися у весільний костюм, залишивши маму наодинці зі своїми роздумами. Інна Сергіївна щиро раділа, що скоро стане бабусею. Свого часу жінка не хотіла аби син брав у дружини бідну й тихеньку Оленку. Вона підозрювала дівчину у корисливих намірах. Родина вони заможна, тому кожен хотів би влитися в їхнє коло. Та син переконав, що його обраниця хороша та порядна дівчина. Більше свекруха в цьому не сумнівалася.
***
Сьогодні сніжило. Чоловік мав повернутися з роботи ще 2 години тому, але його машини досі немає на подвір’ї. Інна Сергіївна декілька разів намагалася йому додзвонитися – марно. Абонент поза зоною досяжності. Жінка не знаходила собі місця. Вона повинна була негайно поговорити з Романом Петровичем, адже вранці довідалася жахливу новину.
Її покоївка Марина любила пліткувати. Господиня будинку не раз погрожувала їй звільненням через цю жахливу звичку. Та свої слова в дію так і не привела й не марно. Марина прийшла до її спальні вранці й попросила дозволу увійти.
Інна Сергіївна не любила ранкові підйоми, тому була не в гуморі.
–Сподіваюся, у тебе надзвичайно важлива інформація, інакше шкодуватимеш.
-Інно Сергіївно, я бачила Дениса у місті.
-Яка новина! Уявляєш мій син працює у місті, тож має повне право там знаходитися.
-Дайте закінчити…Я бачила його у місті не самого, а з дівчиною!
-Ти впевнена, що це була його дівчина? Можливо колега або клієнтка
-З яких пір колег чи клієнток цілують й дарують їм квіти. Кажу ж вам, це точно була його дівчина!
-Ти її упізнала, вона з нашого оточення?
-В цьому і справа. Я знаю її, тому що Олена працює в хімчистці, якою я користуюся. Вона студентка, ще навчається. Сім’я в дівчини бідна. Мама працює прибиральницею, а де батько не знаю. Я не могла переплутати. Це точно вона. До того ж останнім часом Денис сам забирає речі з хімчистки й постійно запитує мене, чи не потрібно чогось туди завезти.
Інна Сергіївна зрозуміла, що її ранок остаточно зіпсований. Ось уже два роки, як вона вмовляє свого старшого сина запросити на побачення доньку батькового партнера по бізнесу. Вероніка справжня красуня, а модниця то яка. Переймає досвід батька й працює на ті й же фірмі, що і Денис. Вони так часто перетинаються, а цей хлопчисько категорично відмовляється зав’язувати з нею стосунки.
Виявляється він захотів собі Попелюшку без роду та племені.
Нарешті вхідні двері відчинилися й на порозі з’явився Роман Петрович, її чоловік.
-Дорога жахлива. Насилу доїхали. Ти, мабуть, хвилювалася? – чоловік підійшов до дружини й поцілував у щоку.
-Таки хвилювалася, але не з цього приводу. Ти знаєш, що наш Денис має дівчину?
-Ні, вперше чую. Та це ж прекрасна новина. Вероніка таки його звабила?
-Та ні, він обрав собі якусь біднячку. Переконана, що вона давно пронюхала про його статки й просто користується добротою Дениса. Ти ж знаєш, що він із дитинства турбується про бідних та злиденних
-Чому ти одразу думаєш про погане. Можливо син дійсно закохався.
Батьки так захопилися розмовою, що й не помітили, як до будинку увійшов Денис. Хлопець довго слухав, як вони сперечаються про його дівчину й врешті не витримав:
-Так, мамо, я маю дівчину. Вона бідна, нічого немає. Про мої статки навіть не здогадується, бо думає, що я працюю водієм. Якщо тобі цікаво, то Олена навчається в правовому університеті. Сама оплачує навчання, для цього працює на двох роботах. Я пів року до неї залицявся аби вона погодилася піти зі мною на побачення. Ми разом уже вісім місяців і я ще в житті не зустрічав кращої дівчини від неї.
Вона не одягається в модних крамницях, не носить брендового взуття. Продукти купує по акції у звичайному супермаркеті, а канікули проводить у бабусі в селі. Можливо на твою думку це і не найкраща кандидатура, але я збираюся їй освідчитися.
Шокована Інна Сергіївна аж скрикнула від несподіванки:
-Аякже Вероніка?
-Твоя люба Вероніка тільки й вміє, що витрачати батькові гроші. Чого вона в цьому житті досягла без його допомоги. Ти взагалі знаєш, яка вона зарозуміла та егоїстична. Вона своїх підлеглих за людей не рахує, бо у них немає грошей. Я хотів був запросити її на побачення, заради тебе. Так Вероніка, коли почула, що я запрошую її у недорогий ресторан, розсміялася мені в обличчя. Такої невістки ти хочеш?
Значить так, дорогі батьки. Я вже дорослий й можу самостійно приймати рішення, що стосуються мого майбутнього. Цими вихідними я запрошу Олену до нас в гості й ви самі переконаєтеся у правдивості моїх слів. Якщо ж й надалі наполягатимете на своєму, я переїду з цього дому, піду з фірми й житиму у найбіднішому районі міста, але буду найщасливішим чоловіком на світі, бо поруч кохана Олена.
Інна Сергіївна та Роман Петрович переконалися, що син налаштований рішуче. Він таки запросив майбутню невістку на вечерю. Дівчина виявилася красивою, розумною й до того ж надзвичайно скромною. Навіть якщо вона і мала нечесні наміри, то приховувала це відмінно.
З часом усі змирилися з вибором Дениса й не пошкодували про це.
