Ми з Володею жили спокійно. Ніби ніяких особливих проблем у нашому шлюбі не було. Як усі люди: часом сварилися, часом мирилися. Одружені ми недовго, два роки. За цей час уже вивчили особливості один одного й знаємо до чого бути готовими.
Нещодавно чоловік ходив на зустріч зі своїм другом. Я спокійно до такого ставилася, бо розуміла, що ми не повинні бути разом 24/7. Інколи потрібен час побути наодинці або зайнятися улюбленою справою.
Із зустрічі Володя повернувся вкрай схвильованим. Я бачила, що йому кортіло про щось розповісти, але він не насмілювався. Цілий вечір був сам не свій. Врешті-решт я не витримала й почала першою:
-Може вже скажеш, що сталося?
-Звідки ти знаєш, що я хочу про щось розповісти?
-Ми знайомі не перший рік. Я тебе, як облупленого знаю.
-Та розумієш, Вадим на зустрічі почав розповідати про своє життя. І якось ми дійшли до теми бюджету. Так от, вони з дружиною все оплачують пополам. Комунальні послуги, продукти, одяг, побутову техніку чи меблі. Я тут подумав, що такий розподіл бюджету набагато кращий від нашого.
-І чим же він кращий, дозволь поцікавитися?
-Та ж гроші будуть і в тебе, і в мене. Не доведеться брати зі спільного бюджету й звітувати один перед одним.
-Ну із дружиною Вадима я знайома також. Ти знаєш, що окрім бюджету у них поділені й сімейні обов’язки. Разом вони і їсти готують, і посуд миють, і одяг складають, і квартиру прибирають. То може й ми так зробимо?
-Та не плутай хатні справи й бюджет – це різні речі. Коротше, обіцяй, що подумаєш.
-Неодмінно.
Всю ніч я не могла заснути й обдумувала пропозицію Володимира. Я знала, якщо він чогось захотів, то кров з носа, зробить усе, щоб було так, як він хоче. Мені потрібно було придумати спосіб, щоб провчити чоловіка й показати, що спільний бюджет – найкраще рішення для наших фінансів та потреб.
Прокинулася я раніше коханого, правильніше сказати, я і не лягала. Чекала на Володю на кухні з блокнотом та прайс-курантом цін на хатні послуги. Чоловік вийшов на кухню в очікуванні смачного сніданку, але на столі було пусто.
-Щось сталося?
-Так, любий. Твоя пропозиція вдала, я теж думаю буде правильно ділити наші витрати пополам, тож почнемо відсьогодні. Ти любиш на сніданок їсти смачну яєчню або млинці й запивати це все свіжозвареною кавою. Ось тут є ціни на всі, приготовлені мною страви та напої. Ознайомся й обирай, що по душі. Звісно не хвилюйся, ціну поділимо пополам.
Після сніданку перейдемо у вітальню. Там я підготувала цінники на хатні справи та послуги. Обереш, що можеш собі дозволити, а що доведеться відкласти до зарплати.
-Знаєш, кохана, я погарячкував. Навіщо нам рівнятися на когось, якщо у самих все прекрасно. Ну його цей поділ, нехай буде спільний бюджет, так спокійніше. До речі, я візьму звідти 300 гривень. Давно я не балував тебе квітами.
-Так би й одразу.
