Ларисі Іллівні хлопець дочки не сподобався одразу. З Денисом вона зустрілася лише двічі. Вперше під час знайомства. Тоді молодий чоловік намагався справити на неї враження. Вихвалявся своїми досягненнями, розповідав про велику заробітну плату й ділився планами на майбутнє. Жінка страх не любила хвальків, тому ставилася до його розповідей байдуже
Вдруге вони вже зустрілися на весіллі. Лариса Іллівна дивилася, як її дочка Оленка робить найбільшу помилку у житті й нічого не могла вдіяти. Не могла стати причиною її нещастя. Рано чи пізно, Оленка сама зрозуміє, як сильно помилилася. Тоді мама й підкладе їй своє плече та руку допомоги.
Після одруження дочка переїхала до чоловіка. Він орендував житло й одразу попередив, що не буде жити біля тещі. Ну йому цього ніхто й не пропонував. Лариса Іллівна в черговий раз переконалася в пихатості свого зятя. Хоч вона й сумувала за дитиною, але в гості навідувалася не часто. В основному підбирала такий час, коли Денис був ще на роботі.
Через рік після весілля Олена повідомила, що вагітна. Майбутня бабуся зраділа цій новині й почала подумувати можливо дійсно помилилася на рахунок зятя. Діти он уже рік, як живуть разом, Оленка каже, що щаслива. Після народження первістка стане ще щасливішою, а вона досі не може вгамуватися й шукає якісь проблеми.
Та материне серце дійсно чуло б іду. Чим більше часу минало, тим страшнішою ставала Оленка. Вона схудла, хоч і була в положенні, очі втратили колишній блиск. Посмішка все рідше з’являлася на її гарному обличчі. Лариса Іллівна відчувала, що з донькою коїться щось страшне, але ніяк не могла довідатися, що саме.
Зрозумівши, що самостійно нічого не дізнається, приєднала сусідку. Баба Ліда жила поруч із квартирою Оленки. Та одразу виклала на стіл усі карти. Розповіла, що чоловік дочки пізно повертається додому, інколи на підпитку. Майже кожного дня між ними виникає конфлікт.
Дівчина звинувачує його у невірності, а він обзиває її божевільною. Вони довго сперечаються, інколи він знову кудись іде, голосно гримаючи дверима. Тоді Оленка плаче й картає себе за те, що колись не послухала матері. А вона ж при надії, не можна сумувати. Мають бути тільки позитивні емоції. Лариса Іллівна зрозуміла, що родина дочки тріщить по швах.
Значить її дорогий зятьок завів коханку. Оленка підозрює його у зраді, але немає ніяких доказів. А він же такий брехливий покидьок, що немає сміливості в усьому зізнатися. Теща вирішила вивести його на чисту воду. Караулила Дениса біля роботи. Коли побачила, що зять направляється не в сторону своєї квартири, пішла слідом.
Він зайшов у невеличке кафе, сів за столик, зробив замовлення. Через хвилин десять до нього підійшла молода дівчина. Вони поцілувалися, а потім мило бесідували до самого вечора. Лариса Іллівна не могла розчути про що вони розмовляли. Тоді піднялася й попрямувала до виходу. Коли проходила повз зрозуміла, мова йшла про весілля та відпустку. Та наївна дурепа щиро вірила, що Денис покличе її заміж.
Ну житті одній молодій дівчині він уже зламав, можливо ця вертихвістка буде наступна. Обманювати свою Оленку Лариса Іллівна більше не дозволить. Одразу попрямувала на квартиру до дочки, розповіла усе, що бачила на власну очі. Олена не засмутилася, вона вже давно зрозуміла, що вийшла заміж за поганого чоловіка.
Дівчина не хотіла, щоб увесь цей обман зійшов йому з рук. Зателефонувала на роботу до чоловіка, запитала чи дійсно він написав заяву на відпустку. Її подруга Люба, підтвердила цю інформацію. Через два дні він мав отримати чималеньку суму. Олена пригадала, що Денис попереджав її про довготривале відрядження. Тепер вона розуміла, куди він збирався.
Два дні вона удавала, що нічого не знає й дозволяла Денисові обманювати себе. Коли чоловіку надійшла заробітна плата, вона тихцем витягнула його картку й зняла усі гроші. Повернулася додому, зібрала свої речі й повернулася до матері. Відпускні цього зрадника не надто велика плата за те, що він зруйнував їй життя.
