В наш час важко знайти нормальну дівчину. Я маю на увазі не зіпсовану трендами сучасності та уколами краси. Моя перша дружина була дівчиною неабиякої вроди. Звісно, я повівся на її красу й не одразу звернув увагу на те, що нічого природного в тій красі не було. Коли ми почали жити разом, тільки тоді до мене дійшло у скільки та краса мені обходилася.
Кожного місяця я давав гроші дружині на нарощене волосся та вії, та манікюр та педикюр, на ін’єкції ботоксу та косметологічний масаж. Це не враховуючи само собою усі ті масочки, креми, скраби, кондиціонери, косметику й інші дрібниці. Словом всю свою зарплату я вкладав у дружину, а натомість не отримував нічого, окрім гарного личка. Їсти вона не варила, у квартирі не прибирала, брудний одяг закинути в пральну машину не могла я вже мовчу про те, щоб його випрасувати та скласти в шафу.
Не витримав я такого життя й подав на розлучення. Довгий час я не міг наважитися на нові стосунки. Поки не познайомився на вечірці своїх знайомих з Поліною. Дівчина здалася мені досить приємною та найголовніше – це її природність. Короткі нігті, власні вії, навіть зморшка на брівці – усе це було прекрасно. Я познайомився з нею й ми почали зустрічатися.
Чим більше часу я проводив з Поліною, тим сильніше переконувався в тому, що знову закохуюся. Десь через три тижні після знайомства до мене зателефонувала Поліна й попросила позичити їй 30 тисяч гривень. Я спершу злякався, бо подумав, що трапилося щось страшне. Насправді дівчині потрібні були ці гроші, щоб купити собі новомодний фен. Усі її подруги уже мали такий, а вона чим гірша.
Тієї миті я зрозумів, що став на ті ж самі граблі. Зрозуміло, що грошей я їй не дав, натомість почув про себе багато нової та цікавої інформації. Поліна не скупилася на лайливі слова й неабияк мене обгидила. Ну і як після такого невдалого досвіду знову відкриватися дівчатам та планувати майбутнє?
