Ілоні довелося рано подорослішати. У 18 років вона втратила батьків у автомобільній аварії. Так вони з меншою сестрою залишилися сиротами без рідні. Щоб оформити опікунство над Оленою Ілоні довелося покинути навчання та піти працювати. Добре, хоч житло дівчата мали своє.
Старша сестра дбала про молодшу не гірше за деяких батьків. Олена росла в любові та турботі. Дівчина не мала ні в чому потреби, було, що поїсти та що одягнути. Крім того, після закінчення школи Ілона наполягла на тому, щоб сестра пішла навчатися. Свого часу у неї не вийшло здобути освіту, то хай хоч в Олени буде гарне майбутнє.
На першому курсі Олена познайомилася з Льонею. Хлопець дівчині дуже подобався. Вона розповіла старшій сестрі про свої почуття та закоханість. Ілона поставилася до цього спокійно, але попросила Олену бути обережною. Наробити дурниць у такому юному віці дуже просто, а от справитися з наслідками не всім вдається.
Схоже, Олена пропустила повз вуха прохання сестри, бо вже в кінці першого семестру повідомила, що чекає на дитину. Спершу майбутній тато обіцяв взяти на себе відповідальність й розписатися з дівчиною. Жити вони мали біля Ілони, а з часом орендували б житло окремо. Майбутня матуся підбадьорювала себе марними надіями у той час, як Ілона прекрасно розуміла, що цей Льоня втече при першій же можливості. Так і сталося.
Народжувати Олена пішла в статусі самотньої та покинути матері-одиначки. В пологовому, дівчина відмовилася від новонародженої дівчинки. Ілона дізналася про це, коли прийшла навідати сестру та племінницю. На вмовляння Олена не піддавалася, тож старша сестра пішла та хитрість. Домовилася з акушеркою й оформила документи на себе. Саме вона стала мамою для немовляти. Додому Ілона повернулася з малою дитиною на руках.
Олена поїхала шукати своєї долі в іншому місті. Їй було нестерпно знаходитися в одній квартирі поруч із дитиною від того обманщика. Ілона справлялася самотужки. Материнство було жінці лише в радість та й Лілія, так вона назвала дівчинку, була дуже спокійною та тихою дитиною.
Минали роки, Ліля підростала й настав час йти до школи. Ілона постійно шукала слушний момент, щоб розповісти дівчинці правду про її народження, але боялася, що цим зробить дитині боляче. Тому продовжувала мовчати. Можливо вона б ніколи й не підіймала цієї теми, якби одного дня на порозі її квартири не з’явилася Олена. Сестра, після шести років відсутності, вперше завітала в гості. Мало того, вона приїхала, щоб забрати із собою Лілю.
Такого повороту подій Ілона не чекала. Як могла вона зараз пояснити дівчинці, що не є її справжньою мамою. Ось вона, рідна ненька, стоїть перед нею й вимагає повернути їй дитину. Що робити у цій ситуації жінка уявлення не мала, але не збиралася так просто віддати свою Лілю сестрі, яка свого часу з такою легкістю відмовилася від новонародженої доньки.
