З дитинства я полюбляла дивитись всілякі серіали з бабусею. Особливими фаворитами в мене стало турецькі серіали, та чим більше там епічних сцен і чим драматичніший сценарій, тим більше вони мене захоплювали. З кожним роком, як я ставала старшою, виникало все більше питань до логіки головних героїнь і їх розумових здібностей.
Типу як можна бути заміжньою за одним чоловіком, а кохати іншого. Чи шлюб по розрахунку, або позашлюбні діти. Найбільше мене цікавило, як можна було завагітніти, та не знати від кого. За свою, напевно, безпечність я і поплатилась.
Коли мені стукнуло двадцять вісім років, я закінчила мед університет, поздавала всі можливі екзамени на курсах та пройшла всі практики, ми з друзями вирішили піти до нічного клубу, відсвяткувати. Чоловік сказав, щоб я повернулась додому до другої ночі, а сам він не приєднається, надто втомився на роботі.
Ми замовили Віп кімату на десять місць, смачненько спершу поїли, випили добряче. Потім ще випили, вечірка була в самому розпалі. Всі раділи успішному завершенню навчання. Попереду було багато кропіткої, але улюбленої роботи. я розговорилась зі своїм однокурсником. Він дуже влучно жартував та тримав дух компанії на висоті. Всі вже були добряче напідпитку. Іра покликала мене сходити закомпанію до вбиральні. Саме вчасно, вголові вже починало добряче кутитись.
Олю, а ти знаєш, що Костя за тобою сохне з першого курсу?
Та ну! Не знущайся з мене. Та навіть якщо й так, яка з того різниця? Я вже рік як заміжня.
У відповідь тоді Оля тільки посміхнулась. Ми повернулись назад до кімнати. Нам налили по штрафній склянці алкоголю і мне відключило. Що було далі, як я дісталась додому… нічого не пам’ятала.
Ранок виявився дуже тяжким. Голову неможливо було відірвати від подушки. День я приходила до тями. Далі життя пішло своєю чергою. Пошук роботи, домашня рутина та все таке. Минуло майже два місяці з дня вечірки, і тут я розумію, що в мене минулий місць не було цих днів… я була в паніці. Відразу пішла до лікаря. Так, я виявилась вагітною. Не знаю, чи плакати, чи сміятися. Я тільки мала розпочати свою карєру, дитина всьому цьому тільки заважала б. Але то дрібниці. Не зходились дати терміну вагітності, та дні, коли ми з чоловіком були близькі. Як так?! Вирішила поділитись новиною з подругою. Її питання “від кого?” м’яко кажучи, шокувало . І тут, з тенет пам’яті мені виплив фрагмент кінця вечірки, де я була з Костею… Серце забилось шалено. Що робити?! Як же мій чоловік?! Чим я думала взагалі?!
Після дня істерики все ж вирішила не казати нічого Кості, та зберегти маленький секрет від чоловіка. Розлучатись я з ним не хотіла, і це ніщо не змінить. Про точні терміни вагітності буду знати тільки я та мій лікар, а лікарська таємниця, як всім відомо, головне правило етики. Залишилось тільки помиритись зі своєю совістю, яка рвала мене на луски. Так я стала головною героїнею свого турецького серіалу з поганеньким сценарієм.
