Він розповів усе, як вони познайомилися, скільки часу разом, хто вона і звідки. Мені було б _oляче від кожного його слова, хотілося встати й піти, не повертаючись у цей дім до цього чоловіка

Я ніколи не скаржилася на своє життя. Все мені вдавалося досить легко й просто. Особливо знайомство з майбутнім чоловіком. Ми зустрілися ще під час навчання. Одразу зблизилися й почали зустрічатися. Сашко був дуже уважним та романтичним. Ми багато гуляли, зустрічали світанки, переглядали любовні фільми й планували своє майбутнє.

Після випускного одружилися й почали жити разом. Цей шлюб виправдав всі мої очікування. Чоловік постійно приділяв мені увагу, допомагав із хатніми справами, влаштовував неймовірні сюрпризи, засипав квітами та подарунками. Про що ще я могла мріяти.

Невимовно щаслива я ніколи б не подумала, що свого часу доведеться ділити коханого з іншою жінкою. Все почалося три місяці тому. Сашко сильно змінився і його поведінка викликала у мене занепокоєння. Він пізно повертався додому, часто не відповідав на дзвінки. Забував про наші річниці, заблокував доступ до телефону, а якщо з кимось розмовляв, то одразу біг до іншої кімнати.

Я ж не дурепа, все очевидно – у мене з’явилася суперниця. Усі ці здогадки не давали мені спокою. Втративши сон, я почала нишпорити у речах Сашка. Знайшла декілька квитанцій з магазину білизни, цього місяця він витратив кошти зі своєї кредитної картки на оренду квартири й ще кілька сотень на доставку квітів.

Цього було достатньо, щоб викликати чоловіка на серйозну розмову.

Ми сиділи за столом, вечеряли. Сашко намагався якось підтримувати розмову своїми розповідями про роботу та плани на вихідні. Я раптово перебила його своїм запитанням:

Я її знаю? Це наша спільна знайома, вона була у нашому домі, сиділа за цим столом? Чи можливо ви навіть скористалися нашим ліжком? – питання повалилися з моїх вуст одне за одним. Сашко, схоже, не здивувався й навіть зітхнув з полегшенням.

Він довго думав, що відповісти. На мене навіть не дивився, схоже совість прокинулася. Коли він нарешті заговорив, його голос тремтів:

-Я не хотів. Пробач мені, молю тебе, пробач

-Поясни чому? Я думала, що ти зі мною щасливий!

-Так і є. Ти найкраще, що сталося зі мною у житті, але і її я кохаю. Не можу пояснити як таке можливо, але на собі в цьому переконався – Сашко розплакався й кинувся до моїх ніг.

Він розповів усе, як вони познайомилися, скільки часу разом, хто вона і звідки. Мені було боляче від кожного його слова, хотілося встати й піти, не повертаючись у цей дім до цього чоловіка. Та щось мене зупинило. Я вірила йому, після всього, що сталося я досі вірила йому.

Як будь-яка нормальна жінка, я могла подати на розлучення й спробувати розпочати своє життя з чистого листка. Натомість вирішила спробувати врятувати нашу сім’ю. Ми записалися до сімейного психолога. На першому сеансі лікар пояснила, що Сашко належить до поліамурів. Людей, які можуть мати стосунки одразу з кількома людьми.

Звісно, жодних гарантій на успішне проходження курсу у нас немає та спробувати варто. Я не відмовлюся від свого кохання, не спробувавши перед цим врятувати те прекрасне, що було і досі є між нами.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

два × один =

Він розповів усе, як вони познайомилися, скільки часу разом, хто вона і звідки. Мені було б _oляче від кожного його слова, хотілося встати й піти, не повертаючись у цей дім до цього чоловіка