Коли після весілля ми з Петром вирішили купити власне житло, нам не вистачало доброї половини грошей. Звісно на ті кошти, що були у нас ми могли купити однокімнатну квартиру, але який у цьому сенс, якщо я хотіла найближчим часом стати мамою. Тоді на допомогу прийшли мої батьки. Вони пообіцяли, що допоможуть з покупкою двокімнатної квартири, але за однієї умови. Юридично квартиру ми повинні оформити 50/50. Тобто права на володіння квартирою у нас рівні.
Таке прохання батьків мені здалося дивним. Я кохала Петра й щиро вірила, що проведу з ним усе своє життя. Для чого ділити й так спільне майно. Та заради такої допомоги Петро переступив через своє чоловіче самолюбство й погодився.
Квартиру ми купили. Зробили у ній ремонт, обладнали сучасною технікою. Роки швидко збігали, а дитячого сміху ми так і не почули. Через деякий час наші стосунки перетворилися із подружніх на сусідські. Не було більше тієї пристрасті у почуттях. Я прекрасно розуміла, що у чоловіка хтось з’явився. Уже й не пригадаю, коли востаннє ми спали разом.
Мої здогадки виявилися не пустими. Одного разу до нас додому заявилося молоде дівчисько. Я б їй дала років 18 не більше. Марія, так її звали, пояснила мені, що уже давно має стосунки з моїм чоловіком. Америку вона мені не відкрила. Інше питання, що їй потрібно? Коли дівчина затягла за собою валізу з речами, стало зрозуміло – вона до нас на постійне місце проживання зібралася.
Скандалу я не влаштовувала. Спокійно зателефонувала до Петра й попросила якомога швидше повернутися додому. Він приїхав десь через пів години. Забіг у квартиру й хотів щось сказати, але став, як укопаний, коли побачив своє дівчисько.
Виправдовуватися було марно. Тоді він мені про все й розповів. Так, це його коханка. Вони у стосунках вже понад рік. Він її кохає й збирається залишитися з нею. На розлучення ще не подавав. Я слухала це, немов у якомусь тумані. З однієї сторони я про це здогадувалася, але з іншої – не була готова. Жорстока реальність цього шлюбу боляче ранила.
Я очікувала, що після такого підступного вчинку у Петра залишиться хоч капля совісті й він піде з нашої квартири, але знову помилилася. Цей зрадник заявив, що житиме з Марією у нашій квартирі, бо теж має право на це житло. Йти мені було нікуди, вигнати його не могла, бо він мав рацію – довелося змиритися.
Тепер я живу не у своєму домі, а у справжнісінькому пеклі. Вранці я не можу потрапити до власної ванни, бо Марія займає її на годину. Той факт, що я спізнююся на роботу її не цікавить. Дівчина не розуміє, що означає мати роботу. Вона безцеремонно бере мої речі без дозволу. Їсть те, що я готую собі на тиждень. Користується моїм посудом, моїми меблями, ще моїм чоловіком.
Я не могла більше знаходитися у цій квартирі з цими людьми. Хотіла поговорити з Петром, пояснити йому весь абсурд цієї ситуації. Він мене не чув, наче зомбований, повторював одне і те ж «Не подобається – з’їжджай!» Тоді я наважилася найняти адвоката. Звісно, нічого нового Юрій Іванович мені не повідомив. Порадив продати свою частку квартири або викупити у чоловіка його. Я попросила мені допомогти, адвокат не відмови.
Ми почали частіше зустрічатися. Спершу, щоб розв’язати моє питання, а згодом через взаємну симпатію. Я не очікувала, що зустріну нового чоловіка так швидко. Та Юра просто затьмарив мій розум. Тепер я постійно думала лише про нього, наші зустрічі та майбутнє.
З чоловіком нас розлучили через місяць. В ту квартиру я більше не поверталася. Зараз живу з Юрком й відчуваю себе найщасливішою жінкою у світі. Свою частину квартири я продала, на вторговані кошти купила автомобіль. Юра вчить мене кермувати, бо колишній так і не знайшов на це часу.
Як би дивно це не прозвучало, але я вдячна Петру за його зраду. Вдячна батькам за їхній мудрий вчинок. Вдячна долі за те, що довелося пережити. Якби не всі ці події у моєму житті, я б так ніколи й не зустріла Юрка. Він дійсно той чоловік заради якого варто знову повірити в кохання. Мужній, чуйний, уважний він турбується про мене та мій добробут.
Нещодавно Юрко зробив мені пропозицію. Я впевнена, що з цим чоловіком проведу решту свого життя. Та не маю сумніву, що він буде прекрасним татом. Про цю новину я ще нікому не казала, але маленьке життя уже зароджується під моїм серцем. Тепер, зустрівши правильну людину, я розумію, чому з колишнім чоловіком не виходило.
