Ми з дружиною одружилися молодими. Мої батьки спершу були проти цього весілля, але коли ближче познайомилися з Оксаною – змінили свою думку. Дружина у мене дуже хороша та добра, до того ж із заможної родини. Її батько керує успішним бізнесом, тож достаток у них є. Саме батьки Оксани допомогли нам із житлом й купили для нас окремий будинок.
Тесть наполіг, щоб я влаштувався до нього на роботу, тож тепер ми мали ще й стабільний заробіток й нічого не потребували. Завдяки рідні жінки я тепер мав можливість дбати не лише про кохану, а й про батьків. Мої мама й тато все життя важко працювали, щоб забезпечити мене усім необхідним. Тепер мені хотілося відплатити їм тим же.
Я купував продукти, оплачував комунальні послуги, навіть придбав татові нове авто. Вони були дуже раді, що тепер не доведеться гнути спини на своїх роботах й обоє пішли на пенсію.
Здавалося, все в моєму житті просто прекрасно. Через деякий час Оксана народила чудового хлопчика і я став ще щасливішим. Та після народження дитини дружина сильно змінилася. Не хотіла зі мною розмовляти, дратувалася, постійно знаходила привід покричати, хоча я в усьому їй допомагав. Найдивніше це те, що вона відмовилася спати зі мною в одній кімнаті. Переїхала жити в гостьову. Я чесно не розумів, що відбувається й чим я міг так її образити. Та з часом довідався про зраду.
Розлючений та стривожений я пішов до своїх батьків питати поради. Я був переконаний, що вони підтримають моє рішення розлучитися, але старі в один голос сказали, щоб я цього не робив. Якщо я покину Оксану, то й із роботи вилечу. Не буде ж тесть тримати колишнього зятя. Стало зрозуміло, що батьки хвилюються не через мене та мої почуття. Їх цікавили лише гроші, які я приносив, щоб вони могли жити на широку ногу. І якщо я втрачу роботу, то і їм доведеться повернутися на свою.
Я не очікував такого від рідних людей. Щиро сподівався, що гроші їх не змінили й вони в першу чергу дбатимуть про добробут своєї єдиної дитини. Схоже у цій ситуації я сам на сам із проблемою. Хоч підтримки й не отримав, але твердо вирішив, що терпіти такого приниження не буду. Завтра подам на розлучення і хай буде, що буде.
