Не хочу нічого чути, це я твоя дитина! Мені ні брат, ні сестра не потрібні. Та якщо ти народиш, то про мене можеш забути

Влада росла єдиною дитиною у сім’ї.  Спостерігаючи, як її однолітки граються з молодшими братиками чи сестричками, розуміла, що теж хотіла б розділити дитинство з кимось рідним. Можливо саме тієї миті, дівчинка пообіцяла собі, що коли виросте, неодмінно матиме двох прекрасних донечок. Вони будуть дуже близькі й ніколи не сумуватимуть.

З того часу минуло багато років. Скоріш за все зараз доросла Владислава й не пригадає своїх дитячих хвилювань. Та коли її чоловік пішов із родини, тому що не зміг впоратися з батьківством, вона навіть не думала про другу дитину.

З Ігорем вони одружилися після чотирьох років зустрічань. Він здавався надійним та відповідальним. Після весілля Влада повідомила чоловіку про свою вагітність, а він виявився не готовим. Постійно повторював, що ще рано, що їм потрібно пожити для себе. Дружина не збиралася слухати усю ту маячню, тому чітко заявила, що буде народжувати. Так на світ з’явилася Віра.

Коли дівчинці виповнилося два роки, тато пішов із сім’ї «жити для себе». Правда з часом чоловік все ж оговтався й взяв на себе відповідальність за власну дитину. Він справно платить аліменти, зустрічається із Вірою на вихідних та завжди приходить на допомогу у разі потреби. Стосунки з колишньою дружиною налагодити не вдалося.

Молода матуся вирішила не ставити хрест на особистому житті. Якщо перші роки після розлучення вона не наважувалася довіритися незнайомому чоловікові, то після зустрічі з Кирилом геть змінила свою думку. Чоловік був дуже чуйним та веселим. Знав, як її розсмішити й не втік, коли почув про Владину дочку.

Натомість Кирило почав шукати підхід до дитини. Вони зблизилися й тоді мама зізналася донечці, що хоче аби її новий кавалер жив з ними. Восьмирічна Віра не заперечувала. Так вона отримала другого тата, з яким завжди гарно проводила час, вчила уроки та ходила в похід.

Поживши разом два роки Владислава наважилася на другу дитину. Через декілька спроб, жінка дізналася, що знову вагітна. Поки термін був маленьким нікому не розповідала. Але коли живіт почав округлюватися, довелося зізнатися Вірі. Мати очікувала, що дочка зрадіє й привітає її, але реакція була іншою.

-Не хочу нічого чути, це я твоя дитина! Мені ні брат, ні сестра не потрібні. Та якщо ти народиш, то про мене можеш забути.

Віра ніколи раніше так себе не поводила. Вона завжди була слухняною та врівноваженою. Дівчина просто ревнувала, що з появою малюка, на неї у батьків не залишиться часу. Вона відчуватиме самотність. Владислава не знала, що робити у такій ситуації. Спитала поради у своєї матері, та сказала відправити онуку до них. Дівчинці просто потрібен час все усвідомити та змиритися.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Не хочу нічого чути, це я твоя дитина! Мені ні брат, ні сестра не потрібні. Та якщо ти народиш, то про мене можеш забути